Значення
-
Відчувати тривогу, хвилювання, занепокоєння; турбуватися через щось або за когось.
-
Бути у стані збудження, метушні, неспокою; виявляти непосидющість, рухливість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я непокоюся, ти непокоїшся, він непокоїться, ми непокоїмося, ви непокоїтеся, вони непокояться