Значення
-
ІМПЛІКАТУ́РА, и, жін., лінгв., лог. Прихований, не виражений прямо зміст висловлювання, який випливає з контексту, ситуації спілкування або спільних знань мовця та слухача; підтекст, що домислюється адресатом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. імплікатура, р. імплікатури, д. імплікатурі, з. імплікатуру, о. імплікатурою, м. імплікатурі, к. імплікатуро