Значення
-
ІМПЛІКÁТОР, -а, чол.
-
1.спец. Пристрій, програма або логічний елемент, що реалізує операцію імплікації (логічного слідування).
-
2.лінгв. Одиниця мови або мовлення, яка вказує на наявність імпліцитного (прихованого) змісту чи підтексту у висловлюванні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. імплікатор, р. імплікатора, д. імплікаторові, з. імплікатор, о. імплікатором, м. імплікаторі, к. імплікаторе