1. Такий, що не пройшов перевірки, не був підтверджений фактами, доказами або авторитетним джерелом; невстановлений, недоведений.
2. У мовознавстві: такий, що стосується написання голосного у корені слова, який не можна перевірити наголошенням, оскільки він не виявляється під наголосом у споріднених словах або формах (наприклад, про неперевірені орфограми).