Значення
-
Хімічна речовина, що додається до полімерних матеріалів (наприклад, пластмас, лакофарбових покриттів) для надання їм гнучкості, пластичності та зниження температури крихкості.
-
Модифікуюча домішка (добавка) для бетонних або цементних розчинів, що покращує їх пластичність, текучість і зручність укладання без додавання води.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пластифікатор, р. пластифікатора, д. пластифікаторові, з. пластифікатор, о. пластифікатором, м. пластифікаторі, к. пластифікаторе