позакласовість

[pozɑklɑsoʋistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Філософська та соціологічна категорія, що позначає стан або якість, не пов’язану з поділом суспільства на класи, а також ідеологічну позицію, що заперечує існування класових протиріч у певних суспільних умовах.

  2. У марксистській теорії — характеристика певних суспільних явищ, інституцій або форм свідомості (наприклад, держави, моралі, мистецтва), які, на думку теоретиків, не виражають інтереси жодного конкретного суспільного класу або мають надкласовий характер.

  3. У політичному та ідеологічному дискурсі — риторичний прийом або концепція, спрямовані на об’єднання різних соціальних груп загальними національними, патріотичними або гуманістичними ідеалами, що затьмарюють класові відмінності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позакласовість, р. позакласовості, д. позакласовості, з. позакласовість, о. позакласовістю, м. позакласовості, к. позакласовосте

Більше записів