1. У лінгвістиці — частина слова, що утворюється внаслідок зміщення кордону між морфемами (наприклад, між коренем і суфіксом) під час словотвору або в історичному розвитку мови, коли звук або група звуків починає сприйматися як частина іншої морфеми.
2. У техніці та комп’ютерних науках — блок даних або фізична ділянка пам’яті, адреса якого визначається шляхом додавання зміщення (офсету) до базової адреси сегмента.