непам’ять

1. Власна назва, що позначає міфологічну річку забуття в підземному царстві за давньогрецькими віруваннями, аналог Лети.

2. Переносно: стан повного забуття, небуття, неіснування; символ абсолютної втрати пам’яті.

Приклади вживання

Приклад 1:
В непам’ять пішли з тих пір імення авторів проєктів цих будинкових комбінатів, житлових комун, але на початку 30 років довкола цих проєктів палали бурхливі пристрасті, і треба було багато міркувати, довго зважувати в тривозі й непевності, комара оцідити, верблюдові дати можливість пройти, не зачепившись крізь голчине вухо перед тим, як наважитись висловитись за або проти. Я зустрічав згодом Станислава Бирського ще пару разів у Харкові.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |