неокласицист

1. Послідовник або представник неокласицизму — художнього, літературного або архітектурного напряму, що відроджує та переосмислює принципи класицизму.

2. Український поет-модерніст початку ХХ століття, який належав до літературної течії “неокласицизм” (Неокласики) та прагнув до високої форми, чіткості вираження, античних і ренесансних мотивів у творчості (напр., Микола Зеров, Максим Рильський).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |