трибуна

[trɪbunɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Висока платформа, майданчик або спеціально обладнане місце для виступу оратора, промовця перед аудиторією.

  2. Спеціально відведене місце для глядачів, почесних гостей або преси на стадіоні, в спортзалі, театрі тощо, зазвичай розташоване підвищено.

  3. Переносно: право, можливість публічно висловити свої думки, погляди; засіб масової інформації (газета, журнал, видання) як платформа для певних ідей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трибун, р. трибуна, д. трибунові, з. трибуна, о. трибуном, м. трибуні, к. трибуне

Більше записів