прикорітися

1. (про рослини) Утворити коріння, вкорінитися; прижитися після пересадки або посадки.

2. (переносно) Міцно, надовго оселитися де-небудь, призвичаїтися до нового місця, середовища; стати своїм.

3. (переносно) Глибоко, міцно закріпитися в свідомості, стати невід’ємною частиною чогось (про думки, звички, звичаї тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |