Неминущість — властивість того, що не може не статися, що обов’язково настане; невідворотність, невідмінність.
Неминущість — те, що не може не статися; неминуча подія, дія, явище.
неминущість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |