приймач

1. Пристрій для приймання, сприйняття, перетворення або реєстрації чого-небудь (сигналів, енергії, випромінювання тощо).

2. Установа або устатковане приміщення для приймання, зберігання або подальшого пересилання чого-небудь (наприклад, вантажів).

3. Те саме, що приймальник — посудина або резервуар для приймання та тимчасового зберігання рідин, сипучих матеріалів, газів.

4. У техніці зв’язку — пристрій для приймання електричних сигналів і перетворення їх на сприйняття людиною (наприклад, радіоприймач, телевізійний приймач).

5. У юриспруденції — особа, яка отримує, приймає щось (наприклад, одержувач посилки, спадкоємець).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ефект Доплера Якщо джерело світла і приймач світлових хвиль нерухомі один відносно одного, то частота коливань, що сприйм а- ється приймачем, дорівнюватиме частоті oν коливань джерела. Якщо ж джерело або приймач рухаються один відносно о д- ного, то частота ν , що сприймається прий- мачем, може виявитись відмінною від oν .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Якщо ж джерело або приймач рухаються один відносно о д- ного, то частота ν , що сприймається прий- мачем, може виявитись відмінною від oν . Це явище називається ефектом Доплера.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
266 O O’ приймач X X ′ Рівняння плоскої світлової хвилі, що випромінюється джерелом у напрямку до приймача, буде в системі K вигляд ( )     +     −= ϕω c xtcosEt,xE 0 . Тут ω – частота хвилі, що фіксована в сис- темі K, тобто час тота з якою коливається джерело.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |