Древослів

Словник Української Мови

неминуче

[nɛmɪnut͡ʃɛ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Таке, що неодмінно має статися, від чого неможливо уникнути або врятуватися; невідворотне, фатальне.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неминуче, р. неминучого, д. неминучому, з. неминуче, о. неминучим, м. неминучім, к. неминуче

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів