Значення
-
(звуконаслідування) Різкий, гучний звук, що виникає від удару, пострілу, вибуху або раптового руйнування чогось; тріск, грюкіт.
-
(розм.) Раптова, несподівана подія, часто негативного характеру; неприємність, провал, крах (наприклад, у виразах: «і тут — трах!», «справа — трах»).
-
(вульг., сленг) Статевий акт; коїтус.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. три, р. трів, д. трам, з. три, о. трами, м. трах, к. три