1. (палеонт.) Представник вимерлої групи гомінідів, що існувала в Європі та Західній Азії в середньому та верхньому плейстоцені; неандерталець (Homo neanderthalensis).
2. (перен., книжн.) Про людину з надмірно розвиненими фізичними, примітивними рисами та обмеженими інтелектуальними чи духовними якостями.