Значення
-
Властивість або стан, за якого відсутній антагонізм, тобто гостра, непримиренна суперечність, боротьба або протистояння; згідність, відсутність принципової ворожнечі.
-
У філософській та соціальній термінології — характеристика суперечностей, які не ведуть до конфлікту, а можуть бути вирішені в рамках існуючої системи, на противагу антагоністичним суперечностям.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неантагоністичність, р. неантагоністичності, д. неантагоністичності, з. неантагоністичність, о. неантагоністичністю, м. неантагоністичності, к. неантагоністичносте