неандерталець

1. Представник вимерлого виду (або підвиду) людей (Homo neanderthalensis), що існував у Європі та частині Азії приблизно від 400 до 40 тисяч років тому, відрізнявся кремезною статурою, масивним черепом та низьким похилим лобом.

2. Переносно: про людину з примітивною зовнішністю, грубими манерами або відсталими поглядами.

Приклади вживання

Приклад 1:
Уже в цей період Європу населяв неандерталець. Глибше у віки відбулося зледеніння Міндель (Окське), з 2 – 3 повторами зледеніння.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |