Приклад 1:
Павутина завулків, блукання, глухі кути, безлюддя під мурами, найтихіша зелень березня у секретних тісних подвір’ях, запах каналів, дезорієнтація, невміння знайти найпростіший шлях, знайти найскладніший шлях, будь-який шлях, повертання на вихідне місце (той самий жебрак удруге виник перед нами, вдруге прокаркавши своє «carita») — це означало, що ми крутимося навколо чогось, про що, можливо, й не здогадуємось, якийсь містичний епіцентр був десь поруч, за тими фіранками, за тією брамою, 1 «Плоди моря» (італ), закуска із страв морського походження. 67 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ варто лише переступити місток і тричі або тричі по тричі, умовним знаком, калатнути у двері.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Найпростіший з них — використання царських списків. Ним користуються для періоду царювання IV—V династій, і полягає він в арифметичному додаванні років життя фараонів чи двірцевих чиновників, які змінювали один одного.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Джайни давали обітницю брахмачарії (целібату), декотрі з них (шветамбари — «одягнені в біле») носили лише найпростіший одяг, який ніколи не скидали, інші (дігамбари — «одягнені в повітря») навіть таке вбрання вважали надмірністю й прикривали своє тіло лише «сторонами світу». Найвищою формою подвижництва у джайнів були і є добровільна голодна смерть та інші форми самогубства .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 4:
Розглянемо дві можливі логістичні моделі організації митного контролю з такими вихідними даними: 1) у зону контролю з m лініями надходять об’єкти перевезень, які складають найпростіший потік запитів з параметром q; у свою чергу цей потік розпадається на n ще простіших потоків з параметрами: q n = m q ; 2) кожна лінія обслуговує тільки один запит, інші запити повинні чекати початку обслуговування або в загальній черзі (модель 1) або в черзі певної 214 лінії (модель 2), час перебування в черзі – необмежений; 3) час обслуговування підкоряється показовому закону розподілу з параметром γ; 4) час безвідмовної роботи обладнання кожної лінії підкоряється показовому закону розподілу з параметром α; 5) час встановлення працездатності лінії підкоряється показовому закону розподілу випадкових величин з параметром μ. За цими вихідними даними утворюється система диференційних рівнянь, що описує функціонування кожної лінії та системи контролю в цілому. Розв’язавши цю систему рівнянь, одержуємо необхідну для обслуговування кількість ліній.
— Невідомий автор, “075 Mlr15”
Приклад 5:
Розглянемо найпростіший варіант логістичного ланцюга, що включає всього два складники: рітейлера, який має первинну інформацію про купівельний попит і на її основі складає замовлення, і виробника товарів, який отримує ці замовлення від рітейлера. Період виконання замовлень виробником позначений через L, тобто рітейлер, що направив замовлення в кінці періоду t, отримує замовлення в час t + L. Умовимося, що рітейлер використовує політику запасів «s, S», тобто через рівні проміжки часу направляє замовлення виробнику товару, щоб підняти запас до S (максимального рівня).
— Невідомий автор, “081 Mlr20”
