Найвищий ступінь порівняння прикметника «дужий»; який має найбільшу фізичну силу, витривалість або міць порівняно з іншими.
найдужчий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тоді я заведу військо, як уділовий князь, заведу двадцять, тридцять тисяч війська й стану найдужчий і найвищий за усіх магнатів, буду верховодити шляхтою, магнатами й королем. Польща підхожа до моєї вподоби, до моїх замірів, до моїх планів.
— Невідомий автор, “Kniaz Ieriemiia Vishnieviets K Kii Ivan”
Частина мови: прикментик () |