нависання

НАВИСА́ННЯ, я, с.

1. Стан за значенням нависа́ти 1; перебування у звислому, похиленому над чимось положенні. Нависання скелі над урвищем створювало відчуття небезпеки.

2. спец. Те саме, що на́віс 2; частина конструкції, що виступає за основну опору, звисає. Розрахунок нависання балки перекриття.

Приклади вживання

Приклад 1:
Протопростір вбере серця В передгроззя польоту, в жагу нависання леза… Так буває спочатку, коли ще немає кінця — Перед присмерком битви, допоки земля твереза. Вишиватиму шовком, а нитка ж така тонка!
— Невідомий автор, “Do Er Vibrane”

Частина мови: іменник (однина) |