**Навождення**, -я, с. 1. Те саме, що навіювання; дія за значенням наводити, навести (у 8 знач.).
2. *рідко*. Те саме, що наваждення; стан, коли хто-небудь піддається впливові ззовні, діє під чиїмось навіюванням, ніби втрачаючи власну волю.
навождення
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |