1. Жінка, яка професійно займається наведенням (наприклад, оптичних приладів, артилерії, зброї) на ціль.
2. заст., крим. Жінка, яка вказує злочинцям на об’єкт злочину або на його жертву; поплічниця злодіїв.
наводчиця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |