НА́ВОРОТ, -у, чол.
1. розм. Те, що накручене, намотане на що-небудь; намотування, накручування. // Надлишкова, зайва кількість чогось накрученого, намотаного.
2. перен., зневажл. Складне, заплутане, надмірно ускладнене доповнення, деталь або елемент у чомусь (у конструкції, механізмі, програмі, тексті, одязі тощо). // Надлишкові, часто непотрібні ускладнення, вигадки, прикраси.
3. спец., рідко. Те саме, що наворотний пристрій; механізм для накручування, намотування чого-небудь.