навороти

1. Складні, заплутані, хитромудрі деталі, подробиці або елементи чого-небудь (конструкції, механізму, опису, теорії, сюжету тощо), що ускладнюють сприйняття чи функціонування цілого; надмірні ускладнення.

2. розм., часто ірон. Додаткові, часто зайві або надто вигадливі функції, пристрої, прикраси чи властивості, якими оснащено щось (наприклад, техніку, програмне забезпечення, одяг), з метою зробити його ефектнішим або «просунутішим».

Приклади вживання

Приклад 1:
— А тому, мій окутаний технічним мраком друг, шо всі слож­ ності, удосконалення і прочі навороти — то винятково путь діавола. І нікада Господь не уподібниця у методах своїх цьому довбаному Еліктроніку.
— Невідомий автор, “Shakhmati Dlia Dibiliv”

Частина мови: іменник (однина) |