Словник Української Мови
Буква
1. Про людину: такий, що перебуває у стані нервового збудження, сильного хвилювання або роздратування; налаштований дуже емоційно, часто негативно.
2. Про механізм, пристрій: такий, що був заведений, приведений у дію обертанням (наприклад, ключем); закручений, натягнутий (про пружину).
3. Розм. Про щось штучно завищений, збільшений шляхом махінацій (наприклад, про показники, рейтинг, лічильник).
Приклад 1:
Але то було тільки в перші дні по приїзді в Москву, а далі організм втягся в заведену працю і вже сам не був бажав спинитися, наче накручений механізм у годиннику або наче тая змучена коняка, що, доки запряжено її в віз, доти вона біжить та й біжить, а падає знесилена аж тоді, як її розпряжуть. Своїм давно вже надбаним звичаєм і інстинктом самоохорони професор не спинявся на якійсь одній роботі, а чергував теми своїх заняттів, щоб таким способом давати собі теж одпочинок.
— Тютюнник Григорій, “Вир”