1. Який намотано на щось або накручено, навито.
2. Розм. Про людину: дуже стомлений, виснажений; змучений.
3. Розм. Про людину: такий, що перебуває у стані сильного сп’яніння або наркотичного сп’яніння.
Словник Української Мови
Буква
1. Який намотано на щось або накручено, навито.
2. Розм. Про людину: дуже стомлений, виснажений; змучений.
3. Розм. Про людину: такий, що перебуває у стані сильного сп’яніння або наркотичного сп’яніння.
Приклад 1:
Товсто намотаний на голові білий вуаль прикривав чіпок з ярими квітками. В такім оригінальнім уборі вона трохи скидалась на туркеню.
— Самчук Улас, “Марія”