наводчик

[nɑʋodt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Той, хто наводить, скеровує знаряддя, прилад або інструмент на ціль; навідник.

  2. Той, хто вказує, показує комусь шлях, напрямок; провідник, поводир.

  3. перен. Той, хто наштовхує, підказує кому-небудь думку, ідею або спрямовує чиїсь дії в певне русло.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наводчик, р. наводчика, д. наводчикові, з. наводчика, о. наводчиком, м. наводчикові, к. наводчику

Більше записів