1. Властивість або якість за значенням навмисний; свідоме прагнення досягти певної мети, заздалегідь обдуманий намір.
навмисність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Панна Варка, відчувши навмисність такого явища, зараз же відвернулася до вікна і стала дивитися в садок. І Дунька вже без всякого стриму заговорила: — Що, не подобається?
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: іменник (однина) |