флюорен

1. Органічна сполука з групи поліциклічних ароматичних вуглеводнів, що складається з трьох сполучених кілець: двох бензольних та одного п’ятичленного; кристалічна речовина, що має інтенсивну флуоресценцію в ультрафіолетовому світлі, застосовується у виробництві барвників, органічних світлодіодів (OLED) та як основа для синтезу інших хімічних сполук.

2. Рідкісна назва мінералу флюориту (плавикового шпату) у старій мінералогічній літературі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |