Древослів

Словник Української Мови

подимати

[podɪmɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Піднімати, підіймати когось або щось; збирати, здіймати.

  2. (діал.) Збуджувати, викликати (почуття, думки тощо); порушувати якесь питання.

  3. (діал.) Починати робити щось із завзяттям або з силою (наприклад, вітер — подимати, хвилі — подимати).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. подимата, р. подимати, д. подиматі, з. подимату, о. подиматою, м. подиматі, к. подимато

Більше записів