Словник Української Мови
Буква
НА́ТИСКАТИ, дієсл., недок., док. (нати́снути).
1. Тиском, навалою, силою впливати на кого-, що-небудь; давити. Натискати на ґудзик.
2. перен. Наполегливо, з силою впливати на когось, примушувати до чогось; тиснути. Натискати на керівництво.
3. перен., розм. Докладати зусиль, енергійно братися до чогось; посилювати діяльність. Натискати на роботу.
4. Збирати в якій-небудь кількості (про ягоди, гриби тощо). Натискати повний кошик ожини.
Приклад 1:
Почала натискати, силкуючись якомога тихше робити. Спершу натискала не поспiшаючись, але з усiєї сили.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Приклад 2:
Стали натискати всією силою на Лаврівського, ба навіть загрозили, що викинуть театр з Народного Дому. Повільною та консеквентною роботою довели до того, що зражений і знеохочений Свєнціцький відбився від театру, працьовитий Климкович виступив з театрально- го комітету, де його місце зайняв Дідицький.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini”
Приклад 3:
Натиснемо
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva”