НАВА́Л, у, чол.
1. військ., істор. Стрімкий, масований наступ великої кількості війська, кінноти або бойової техніки з метою зламати оборону противника; штурм, натиск. // перен. Стихійний, неорганізований наплив великої кількості людей, тварин або предметів.
2. морськ., спец. Зіткнення, удар одного судна об інше або об причальну споруду внаслідок втрати керування, дії вітру чи течії; навалювання.
3. розм., рідко. Те саме, що нава́лка; велика кількість чого-небудь, нагромадження. // Великий обсяг роботи, завдань, що навалюються раптово.