Значення
-
Особа, яка позує художникові, скульпторові або фотографові; натурниця (про жінку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. натурник, р. натурника, д. натурникові, з. натурника, о. натурником, м. натурникові, к. натурнику
Словник Української Мови
Особа, яка позує художникові, скульпторові або фотографові; натурниця (про жінку).
н. натурник, р. натурника, д. натурникові, з. натурника, о. натурником, м. натурникові, к. натурнику