1. Жінка, яка позує художникові (натурникові) під час малювання, скульптурного ліплення тощо; модель.
натурниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
1. Жінка, яка позує художникові (натурникові) під час малювання, скульптурного ліплення тощо; модель.
Відсутні