1. Доконаний вид до «наторочувати»; навчити кого-небудь чогось, прищепити певні навички, звички, часто наполегливим повторенням, настановами.
наторочити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови