1. Передати кому-небудь знання, уміння, навички, необхідні для якоїсь діяльності; вивчити когось чогось.
2. Дати комусь пораду, вказати, як діяти в певній ситуації; наставити, напоумити.
Словник Української Мови
Буква
1. Передати кому-небудь знання, уміння, навички, необхідні для якоїсь діяльності; вивчити когось чогось.
2. Дати комусь пораду, вказати, як діяти в певній ситуації; наставити, напоумити.
Приклад 1:
Безперечно, я говорив тобі про них, щоб навчити тебе своїм досвідом. Я, найдорожчий, від багатьох таких постраждав!
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Приклад 2:
Далі, більшість зовсім не знає, що Значить жити* і хоч вони й бажають їсти, щоб жити, однак не можуть по-справжньому жити, бо навчитися найвеличнішому мистецтву життя — справа дуже важка, і один тільки Христос може іщ дати і навчити. Доки я знатиму, що ти жадібно читаєш мої листи, доти я не перестану писати тобі і говорити таке: Мовчи, мовчи: λεπτόν ίχνος1.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Приклад 3:
Конфуцій настійно рекомендував верхам спершу нагодувати народ, а вже потім від нього чогось вимагати, спочатку просвітити його, й лише опісля карати за правопорушення: «Не навчити, і все ж покарати — це аморально, злочинно» (Луньюй, XV). Разом із тим він не збирався цілком звільнити народ від обов’язків перед державою, а лише ратував за помірний визиск низів, вважав мудрим і справедливим того володаря, який «примушує народ працювати лише в призначений час» (Луньюй, І, 5).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 4:
Усякий, усякий отець старається навчити дiтей усьому доброму; а неслухняних по-батькiвськи повчить та по-батькiвськи пожалує. Недурно сказано: ледача та дитина, которої батько не вчив!
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”
Приклад 5:
А якби Зiнько з нею одружився, то, може б, її й читати можна навчити… i до своїх думок прихилити… Так думав Зiнько про Левантину i почав придивлятися до неї, зачiпав її розмовами. Дiвчина червонiла, але розмовляла з ним залюбки.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”