наслідування

[nɑsliduʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Дія за значенням дієслова наслідувати; переймання, запозичення чи відтворення кимось чогось (звичаїв, традицій, ідей, манери поведінки тощо).

  2. У цивільному праві: перехід прав та обов’язків (майна, боргів) від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) у порядку, встановленому законом.

  3. У біології та генетиці: передача генетичної інформації (генів, ознак) від батьківських організмів потомству.

  4. У програмуванні та об’єктно-орієнтованому програмуванні: механізм, що дозволяє одному класу (підкласу, похідному класу) успадковувати властивості та функціональність іншого класу (базового, батьківського).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наслідування, р. наслідування, д. наслідуванню, з. наслідування, о. наслідуванням, м. наслідуванні, к. наслідування

Більше записів