Словник Української Мови
Буква
1. Отримувати від когось у спадок майно, титул, владу тощо; переймати від попередників певні права, обов’язки або стан.
2. Перен. Переймати, засвоювати та продовжувати в своїй діяльності ідеї, традиції, досвід, культурну спадщину попередників.
3. У біології: одержувати від батьків через спадковість певні анатомічні, фізіологічні або психічні властивості.
Приклад 1:
За словами Л. С. Васильєва, китаєць «ніколи надто не замислювався над таємницями буття та проблемами життя і смерті, натомість він завжди бачив перед собою еталон вищої доброчесності і вважав своїм священним обов’язком наслідувати його». В релігії китайця вабила не сакральна, а суто земна основа, що визначала норми його соціально- сімейного життя.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
З його допомогою на підприємстві можна створити особливий психологічний клімат, коли весь персонал намагатиметься наслідувати краФ щих. Так, фірма IBM Credit Corporation (філія IBM, що зайФ мається кредитуванням клієнтів, яким IBM продає комп’ютеФ ри, програми і надає сервісні послуги) скоротила строк розФ гляду заявок на отримання кредитів з одного тижня до кількох годин за рахунок створення спеціалізованої інформаційної екФ спертної системи.
— Котляревський Іван, “Енеїда”