Значення
-
Термін у діалектології, що позначає найбільшу територіальну одиницю мовного варіювання, яка об’єднує кілька споріднених говорів, що мають низку спільних фонетичних, граматичних та лексичних особливостей; група говорів.
-
У ширшому, застарілому або побутовому вжитку — мова, розмовна мова певної території або соціальної групи, діалект.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наріччя, р. наріччя, д. наріччю, з. наріччя, о. наріччям, м. наріччі, к. наріччя