1. Термін у діалектології, що позначає найбільшу територіальну одиницю мовного варіювання, яка об’єднує кілька споріднених говорів, що мають низку спільних фонетичних, граматичних та лексичних особливостей; група говорів.
2. У ширшому, застарілому або побутовому вжитку — мова, розмовна мова певної території або соціальної групи, діалект.