1. (у геодезії, картографії) напрямок на північ, що визначається за магнітним меридіаном; лінія, що з’єднує північ та південь на компасу або плані.
2. (переносно, рідко) головний напрямок руху, розвитку чи діяльності; курс, орієнтир.
Словник Української Мови
Буква
1. (у геодезії, картографії) напрямок на північ, що визначається за магнітним меридіаном; лінія, що з’єднує північ та південь на компасу або плані.
2. (переносно, рідко) головний напрямок руху, розвитку чи діяльності; курс, орієнтир.