направці

1. (у геодезії, картографії) напрямок на північ, що визначається за магнітним меридіаном; лінія, що з’єднує північ та південь на компасу або плані.

2. (переносно, рідко) головний напрямок руху, розвитку чи діяльності; курс, орієнтир.

Приклади вживання слова

направці

Приклад 1:
А ні, то буду полем бічи направці та й тебе здогоню. — Люди добрі, озміть-ко жінку, бо руки собі поломить.
— Зеров Микола, “Камена”