побуркотати

[poburkotɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Деякий час буркотати, воркотіти, виражаючи незадоволення, дражливість або роздратування.

  2. Перен. Деякий час видавати низькі, глухі, урчачі звуки (про тварину, природу, техніку тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я побуркочу, ти побуркочеш, він побуркоче, ми побуркочемо, ви побуркочете, вони побуркочуть

Більше записів