1. (Про місцевість, сад, поле тощо) Такий, що має багато пахучої рослинності, квітів; наповнений пахощами квітів.
2. (Переносно) Насичений, пройнятий якимись сильними, приємними запахами (не лише квітів).
напахчений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Віяв звідти дзвінкий, напахчений близьким снігом вітер. Іван Семенович розстібиув бекешу й скинув шапку, на повні груди вдихаючи ранкову свіжину.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |