товкмачений

[toʋkmɑt͡ʃɛnɪj] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Товкмачений — прикметник, утворений від діалектного дієслова “товкмачити” (товкти, розчавлювати, розминати), що описує щось розімлене, роздавлене або перетворене на кашуподібну масу.

  2. Товкмачений — у переносному значенні: виснажений, знесилений, змучений до крайності (про людину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. товкмачений, р. товкмаченого, д. товкмаченому, з. товкмаченого, о. товкмаченим, м. товкмаченім, к. товкмачений

Більше записів