1. Такий, що містить у собі щось у великій кількості, до певної міри або до країв; сповнений чогось.
2. (Перен.) Такий, що виражає, передає якусь внутрішню якість, стан або емоцію; сповнений чогось.
наповнений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тут забринів по всій галі «Ченакольо» переразливий секретарський голос — пан Даппертутто закликав усіх до тоасту, несучи у витягнутій допереду правиці наповнений чимось червоним келих з — річ ясна — венеційського ішла. 65 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Замовкли гості й гостеси, пані й панове, і навіть Майк Бонджорно замовк.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |