Приклад 1:
Намагніченість. Атом в магнітному полі …………………………………………………….. 172 §76.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”
Приклад 2:
Для кількісного опису намагніч у- вання магнетиків введемо векторну вел и- чину – намагніченість J , яка числово до- рівнює магнітному моменту одиниці об’єму магнетика: ∑ = = = N i maim 1 PV 1 V PJ , де N – кількість атомів (молекул), що зна- ходяться в об`ємі V , maiP – магнітний мо- мент і -го атома (молекули). Об`єм V по- винен бути настільки малим, щоб в йог о межах магнітне поле можна вважати одн о- рідним.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”
Приклад 3:
Звідси намагніченість магнетика ( )n молm IV PJ = = , а магнітна індукція внB дорівнює: ( ) J I B0 n 0 молвн µ µ= = . Вектори внB і J мають однакові напрямки, тому J B0вн µ= .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”
Приклад 4:
Щоб встановити вигляд цієї доп о- міжної величини, виразимо силу молек у- лярних струмів молI через намагніченість. Для цього розглянемо однорідний ізотропний діамагнетик, який має форму колового циліндра завдовжки l , що пом і- щений в зовнішнє магнітне поле (рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”
Приклад 5:
Як показують досліди, в несильних полях намагніченість J прямо пропорцій- на до напруженості поля H , що викликає намагнічення, тобто HJ χ= , де χ – магнітна сприйнятливість речов и- ни. Тоді HBJBH 00 χµµ −=−= , звідки ( )χµ += 1 BH 0 .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”