Значення
-
Фізичний процес набуття магнітних властивостей речовиною (зокрема феромагнетиком) під впливом зовнішнього магнітного поля або внаслідок внутрішніх впорядкованих рухів заряджених частинок.
-
Результат такого процесу — стан намагніченості тіла, що характеризується певною величиною та напрямком вектора намагніченості.
-
Технологічна операція створення магнітних властивостей у деталі, інструменті або матеріалі для подальшого використання (наприклад, намагнічування відвертки, магнітної стрічки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. намагнічування, р. намагнічування, д. намагнічуванню, з. намагнічування, о. намагнічуванням, м. намагнічуванні, к. намагнічування