намагнічений
[nɑmɑɦnit͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який має магнітні властивості внаслідок намагнічування; такий, що перебуває в стані магнетизму.
-
Який притягується магнітом або здатний намагнічуватися.
-
Переносно: дуже зацікавлений, захоплений ким-небудь або чим-небудь, повністю підкорений чиємусь впливу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. намагнічений, р. намагніченого, д. намагніченому, з. намагніченого, о. намагніченим, м. намагніченім