Словник Української Мови
Буква
Який має магнітні властивості внаслідок намагнічування; такий, що перебуває в стані магнетизму.
Який притягується магнітом або здатний намагнічуватися.
Переносно: дуже зацікавлений, захоплений ким-небудь або чим-небудь, повністю підкорений чиємусь впливу.
Приклад 1:
Та напруженість кH поля, яка п о- трібна, щоб повністю розмагнітити поп е- редньо намагнічений стержень, називаєт ь- ся коерцитивною напруженістю (коер- цитивною силою). При подальшому з більшенні маг – нітного поля, протилежного початковому, намагнічення стрижня знову досягає на – магнічення насичення – нJ при нHH −= .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”