накри

НА́КРИ, ів, мн. (рідко вжив. одн. на́кри, рід не встановлено). 1. Старовинний український ударний музичний інструмент, різновид литавр; складається з двох мідних або глиняних напівсферичних посудин, обтягнутих шкірою, у які б’ють паличками.

2. діал. Покривало, накриття; дах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |