накрити

Приклад 1:
У своїй славнозвісній величній шубі, що, здавалося, всіх могла накрити й нагріти, як та леґендарна шапка молдавського хлопчика Гугуце, що в разі потреби виростала до гігантських розмірів і взимку могла накрити ціле село, вберігаючи людей від морозу. Пізніше, вже після її смерти, в моїй хаті не раз бували ватаги, але вже без тієї осяяности Аллиною усмішкою.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
Вечорами вона втiкає до бiблiотеки — головно на те, аби не лишатися в хатi, де розпач пiдстерiгає її в западаючiй тьмi, щоб накрити з головою чорним мiшком, — але й бiблiотека не рятує: жодне з тих, бiльш або менш талановито виписаних i оправлених у фолiанти з постираними корiнцями чужих життiв, що тягнуться й тягнуться, ряд за рядом, вiд пiдлоги до стелi, багатоповерховими стелажами, поки вона намотує вздовж них кiлометраж у пошуках нав’язаного собi самiй тома, — наче на вселенському цвинтарi (сiре небо, безмежне, до небокраю, поле однакових сiрих надгробкiв, i хоч знаєш, що пiд кожним зачаївся небiж‑чик, готовий, iно погукають, вихопитися наверх, прибравши живiсiньку й повнокровну стать, але сама ця астрономiчна кiлькiсть зводить нанiвець будь‑який смисл вибору когось одного: скiлькох iз них, справдi, ти потрапиш на своєму вiку воскресити, i скiльки таким робом воскрешених‑прочитаних щось для тебе означали? все, що ти можеш — i це щонайбiльше!
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”

Приклад 3:
Гонта, горем битий, Несе дітей поховати, Землею накрити, Щоб козацьке мале тіло Собаки не їли. І темними улицями, Де менше горіло, Поніс Гонта дітей своїх, Щоб ніхто не бачив, Де він синів поховає І як Гонта плаче.
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”